З життя пішов відомий науковець і конструктор, видатний керівник у галузі енергетичного машинобудування.
Анатолій Бугаєць народився 2 листопада 1940 року в с. Битакове Озеро Глобинського району Полтавської області.
Закінчив Крюківський машинобудівний технікум (1959), Харківський політехнічний інститут (1968) та Український заочний політехнічний інститут (1971).
У 1959 році Анатолій Бугаєць працював електрозварником на Харківському електромеханічному заводі, у 1959-1962 роки служив у лавах Радянської Армії.
Виробничу діяльність на заводі «Турбоатом» Анатолій Олександрович розпочав у 1962 році, на цьому підприємстві він пропрацював майже півстоліття і пройшов трудовий шлях від техніка до генерального директора (1986-2000).
Працьовитість і професіоналізм Анатолія Бугайця, його самовіддача, творча ініціатива і талант керівника дали змогу «Турбоатому» закріпити свої позиції на світовому ринку енергетичного машинобудування.
Анатолій Олександрович зробив видатний внесок у створення нових турбін і впровадження сучасних технологій у виготовлення енергетичного обладнання. Його наукові праці та інженерні розробки мали значний вплив на розвиток енергетики в Україні. Він був одним з ініціаторів та безпосереднім учасником розробки Національної енергетичної програми до 2010 року й Енергетичної стратегії України на період до 2030 року.
Виробничі та наукові заслуги Анатолія Бугайця відзначено на найвищому державному рівні, його досягнення визнала світова громадськість.
Анатолій Олександрович був повним кавалером орденів «За заслуги», кавалером ордена «Знак Пошани», академіком Академії технологічних наук України, Міжнародної та Української інженерних академій, двічі лауреатом Державної премії України в галузі науки і техніки, заслуженим машинобудівником України, почесним турбобудівником, лауреатом численних рейтингів. За визначні особисті заслуги перед Українською державою у розвитку вітчизняного енергетичного машинобудування, вагомі трудові звершення в 2002 році Анатолій Бугаєць отримав звання Героя України.
Анатолій Олександрович завжди займав активну громадянську позицію. Завдяки його ініціативі в 1993-1994 роки Харків отримав 28 тролейбусів і 10 комплектів запчастин до них. У 1995 році під безпосереднім керівництвом Анатолія Бугайця колектив заводу брав активну участь у ліквідації аварії на Диканівських очисних спорудах. Також підприємство брало участь у будівництві харківського метрополітену, Оперного театру, реконструкції стадіону «Металіст».
Анатолій Олександрович мав виняткові організаторські здібності, неординарні лідерські якості, був вимогливим до себе і оточуючих, але при цьому чуйним і уважним.
Розділяємо скорботу і біль рідних, друзів, колег - усіх, хто знав Анатолія Бугайця і працював з ним. Такі люди, як він, завжди становили гордість не тільки нашого міста, а й усієї країни.
Світла пам'ять про Анатолія Олександровича навіки залишиться в серцях харків'ян.

Харківський міський голова Геннадій Кернес,
Харківська міська рада,
виконавчий комітет Харківської міської ради