Я впевнений, що кожен з вас розуміє різницю між журналістикою та інформаційною війною. У першому випадку до заголовків виносять факти. У другому – прізвиська, образи або напівкримінальні фрази на кшталт «помножити на нуль». У разі коли людина всерйоз займається журналістикою, вона їздить на події, і тільки побачивши їх на власні очі, пише про них. У випадку коли людина сидить в інформаційному окопі, то вона годується тим, що вдається вирвати на стороні, тобто на інших сайтах. А потім – підганяє отримане під інтереси власника того чи іншого ЗМІ. І тоді ставлення до фактів та слів ньюз-мейкера може бути дуже і дуже вільним.

Якщо ви запитаєте працівників Департаменту у справах інформації та зв’язків із громадськістю, коли і на яких подіях вони востаннє бачили журналістів головного ЗМІ одного з опозиційних політиків, – навряд чи хтось з моїх колег зможе згадати ту історичну мить. Як ніхто не знає в департаменті навіть прізвищ цих борців невидимого фронту. Проте звіти про діяльність мерії на стрічці новин цього «Інтернет-огляду» вони друкують регулярно. Щоправда, бувають випадки, коли новини сайту міськради це видання «копіпастить», забувши послатися на першоджерело. Тоді ми навіть вдячні: нехай і без посилання на нас, але зміст новини не перекручено. Частіше ж відбувається творче переосмислення текстів, розміщених на сайті міськради. Переосмислення до повного спотворення змісту, з фірмовим вириванням слів з контексту, оцінними судженнями. Усім тим, що не має стосунку до журналістики, утім за всіма ознаками має стосунок до інформаційного кілерства.

Наприклад, 23 квітня Геннадій Кернес зустрічався з німецькими журналістами та відповідав на їхнє запитання – скільки грошей з бюджету та скільки коштів інвесторів витрачено на підготовку до Євро. Мер говорив про державно-приватне партнерство, наводив цифри. А що за кілька годин потому донеслося з інформаційних фронтів? «Кернес розповів німцям, як мало для Євро робить Ярославський»! Того ж дня Геннадій Кернес зробив заяву про НЕ-участь «бюджетників» у пікетах біля Апеляційного суду. Але й це повідомлення в інформаційних окопах перекрутили.  Згідно з правилами інформаційної війни – викинули з нього жорсткі оцінки опозиційних депутатів, цитату мера обірвали і, змінивши новину до непізнаваності, подали її під соусом, що, мовляв, міський голова звинуватив відомого правозахисника в політичній заангажованості. Але ж новина була не про це! І прикладів такого «цитування» - не перелічити. І не лише на одному сайті. Наприклад, ще одне видання, з претензією на «аналітичність», бере цифри зі стелі, вигадує нікому не відому методику розрахунків і розповідає про те, що Харків за рівнем життя – десь нижче від Кривого Рогу. Але, знаєте, я більше довіряю рейтингам «Financial Times» - їх купити неможливо. А ціну рейтингам згаданого вище видання може дізнатися кожен охочий, зателефонувавши до їхнього рекламного відділу. Там само ознайомлять і з розцінками на замовні статті.

У кожного може бути своє особисте ставлення до влади й опозиції. Це і називається громадянською позицією. Але не може бути громадянською позицією свідоме перекручування фактів. Іноді мені здається, що для солідної частини тих, хто називає себе харківськими журналістами, немає більшого щастя, ніж якомога гірше написати про місто в Мережі.

Я не закликаю припинити інформаційну війну проти власного міста. Це нереально. Я розумію, що об’єктивні ЗМІ не потрібні дослідникам етрусків. Я також свідомий того, що солдатам в інформаційних окопах платять не за незабудки, а за хаотичне метання, не буду казати чого. Я прошу лише про одне: якщо ви берете інформацію з сайту міської ради, дуже хотілося б, щоб цитати спікерів не було перебрехано, факти не було перекручено, цифри не були б вигаданими, а в заголовках поменшало б образ.

Дякую за увагу.