У харківських підземеллях хочуть зробити музей У підземних ходах біля Свято-Успенського собору, під вул. Квітки-Основ'яненка, може з'явитися музей.

Підземелля колишнього купецького двору кінця 18-го століття з 2005 року досліджують представники Харківського фонду сприяння історико-культурним дослідженням «Діти підземелля».

Сьогодні, 30 листопада, за підтримки Харківської міської ради вони розчищали підземні ходи. До них приєдналися волонтери, була виділена техніка. Роботи велися близько шести годин, було вивезено півтисячі мішків з грунтом.

Як повідомив член правління «Дітей підземелля» Ігор Денисенко, вцілілі після війни підземелля купецького двору - це близько 250 кв. м підвальних приміщень і 90 м підземних галерей, які прокладені на глибині понад 4 м при ширині 2,13 м і висоті 2,25 м. Спочатку там розташовувалися купецькі склади, де зберігали вино і, можливо, контрабанду. Під час Другої світової війни там облаштували бомбосховище, де ховалися люди, які жили і працювали у цьому районі, а коли місто захопили німці - військові. У 1941-1942 роках купецький двір сильно постраждав від бомбардувань, і після звільнення міста його вирішили не відновлювати. Надземну частину зруйнували, але вцілів фрагмент підвалів, який примикає до Свято-Успенського собору. Зараз це будівля будівельного коледжу.

Сьогодні з підземелля вивезли 22-й самоскид із землею і будівельним сміттям. Ігор Денисенко розповів, що, коли члени організації вперше прийшли на об'єкт, там було близько 45 м ходів. За цей час вони вручну зібрали понад 100 куб. м грунту і подовжили систему підземних галерей вдвічі. Спелестологам (фахівці, які займаються вивченням штучних печер і підземних споруд) часто доводилося повзати по тунелях, бо прохід у деяких місцях був засипаний до стелі, але зараз там майже всюди можна пройти в повний зріст. У підземеллях знаходили старовинні світильники, залишки електроарматури (на початку 20-го століття туди провели освітлення), пляшки, де зберігалося вино і пиво, залишки гвинтівок, гранати, німецьку рацію. Найцінніші зі знахідок допомагають зрозуміти, як використовувалося підземеллі в різні роки.

Всього «Діти підземелля» обстежили вісім об'єктів в історичному центрі міста. За словами Ігоря Денисенка, старовинні харківські підземні ходи ніколи не були єдиним лабіринтом, а належать до окремих систем різної довжини. Підземелля на вул. Квітки-Основ'яненка - найстаріше зі збережених, інші датуються позаминулим століттям.

«Якщо робити музей харківських підземель, то підземелля купецького двору - найцікавіше. На Сході України воно може стати першим музеєм у міських підземеллях не культового призначення. Ми робили розрахунки з одеськими колегами: якщо об'єкт офіційно почне працювати, то потік туристів буде постійним, і це може підвищити туристичну привабливість міста», - зазначив Ігор Денисенко.

За його словами, вивчаючи підземелля, можна уникнути їх руйнування і, тим самим, убезпечити наземний міський простір. Але, крім того, це історія, яку потрібно знати.

«Це частина життя міста 18-го, 19-го і 20-го століть, прихована від більшості. Як люди вручну, без використання складних механізмів, будували такі великі об'єкти, які навіть за часів війни, коли їм було по 150-170 років, були міцними, витримували удари авіабомб і танкові бої на поверхні, і врятували багато життів. Так, у нашого, за європейськими мірками, молодого міста, є своя цікава історія», - сказав Ігор Денисенко.

Сьогодні для волонтерів, які допомагали розчищати ходи, провели екскурсію підземеллям. У майбутньому вони планують знову брати участь у подібних суботниках, аби відкривати незвичайний, невідомий Харків.