Початок заходу – о 12:00.

Довідка. Ізраїль Ілліч Фісанович народився 23 листопада 1914 року у місті Єлисаветграді (нині Кропивницький). 1922 року сім'я Фісановича переїхала до Харкова. У 1930 році закінчив семирічний єврейську школу №13 і вступив до училища при заводі «Серп і Молот». У травні 1932 року за путівкою Харківського міськкому комсомолу був направлений на навчання до Військово-морського училища імені М.В. Фрунзе. Закінчив училище в 1936 році найкращим випускником, за що отримав іменний срібний годинник від наркома оборони.

Після закінчення Військово-морського училища ім. М.В. Фрунзе, з травня 1936 року, лейтенант Фісанович служив на Балтиці, був штурманом на підводному човні М-77, дивізійним штурманом, командиром підводного човна М-84. Влітку 1938 переведений на Північний флот.

22 липня 1941 був призначений командиром підводного човна М-172 («малютка»). За два роки під командуванням Ізраїля Фісановича М-172 здійснила майже два десятки бойових походів, потопила 13 ворожих судів: два великі бойові кораблі, 10 суден та один танкер. 21 серпня 1941 року екіпаж підводного човна М-172 під командуванням Ізраїля Фісановича здійснив прохід через Петсамо-Вуоно-фіорд, яким пройти через його вузькість вважалося неможливим, і торпедував великий транспорт  ворога, що стояв у фінській гавані Ліїнахамарі.

У квітні 1943 року Ізраїлю Фісановичу надано чергове офіцерське звання капітана 2 рангу. Він став наймолодшим офіцером у цьому званні в історії Військово-Морського Флоту СРСР.

За мужність і відвагу, виявлені у боях із нацистськими окупантами, Ізраїлю Фісановичу було присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна та медалі «Золота Зірка». Також нагороджений двома орденами Червоного Прапора, орденом Вітчизняної війни І ступеня, найвищою нагородою Військово-Морського міністерства США – «Військово-морський хрест».

Загинув 27 липня 1944 року під час переходу підводного човна «В-1» (переданий радянській стороні Великою Британією), який, за однією з версій, був атакований і потоплений літаком авіаційної ескадрильї Берегового командування ВПС Великої Британії. 25 липня 1944 року човен під радянським прапором вийшов з порту Лервік (Шотландія), а за два дні загинув разом з екіпажем.

У Харкові пам'ять про Ізраїля Фісановича увічнена назвою однієї з вулиць, у місті встановлено чотири меморіальні дошки, зокрема, на будинку на вул. Римарській, 23-а, де він мешкав, Харківське товариство ветеранів-підводників носить його ім'я.