Як зазначив Харківський міський голова Ігор Терехов, Олександр Ахієзер був великим ученим, і відкриття цієї меморіальної дошки є знаковою подією для Харкова.

 

«Ми сьогодні відкриваємо меморіальну дошку великому харків'янину, людині, яка всім своїм життям доводила, що місто Харків – це столиця науки. Олександр Ілліч був дуже неординарною людиною. Він мав неймовірну працездатність. Працював із повною віддачею і того ж вимагав від своїх учнів. Багато в чому саме завдяки цьому багато хто з них самі стали видатними вченими, які сьогодні прославляють Харків та всю Україну», - зазначив Ігор Терехов.

Меморіальну дошку Олександру Ахієзеру встановили за ініціативою Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут». Із відкриттям пам'ятного знаку присутніх привітав академік НАНУ, науковий керівник Інституту теоретичної фізики ННЦ «ХФТІ» Микола Шульга. Він зокрема зазначив, що Олександр Ахієзер був видатним фізиком-теоретиком, педагогом, який давав своїм учням бажання займатися великою наукою.

Своєю чергою ректор Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна Тетяна Кагановська зазначила, що особи такого масштабу зустрічаються вкрай рідко. «Сенсом свого життя Олександр Ілліч завжди вважав науку. І навіть коли втратив зір, все одно продовжував нею займатися. Безперечно, це була велика особистість. Завдяки його науковому ентузіазму, людським якостям і таланту він заслужив на повагу багатьох людей», - підкреслила вона.

Довідка. Олександр Ілліч Ахієзер – український фізик-теоретик, доктор фізико-математичних наук, професор, академік НАН України. Був одним із засновників Інституту теоретичної фізики при Національному науковому центрі «ХФТІ». Сьогодні ІТФ ННЦ «ХФТІ» носить його ім'я. Підготував 72 кандидати та 33 доктори наук, серед його учнів безліч великих учених, академіків Національної академії наук України.

Народився 18 (31) жовтня 1911 року в Черикові. У 1934 році закінчив Київський політехнічний інститут та розпочав роботу у теоретичному відділі Українського фізико-технічного інституту у Харкові (нині – Харківський фізико-технічний інститут). У 1938 – 1988 роках очолював теоретичний відділ УФТІ, у 1956 – 1959 був заступником директора з науки ХФТІ. У 1944-1952 роках працював у Москві в лабораторії І. В. Курчатова над атомним проєктом.

З 1936 до 1990 року Олександр Ахієзер був професором у Харківському державному університеті (нині – Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна), з 1945 по 1975 рік очолював кафедру теоретичної ядерної фізики ХДУ. Був одним із ініціаторів заснування фізико-технічного факультету ХДУ.

Олександр Ахієзер, продовжуючи традиції свого вчителя Льва Ландау, був талановитим керівником та організатором, вченим широкої ерудиції. Він був учителем та наставником кількох поколінь фізиків в Україні, одним із засновників неформальної спільноти фізиків-теоретиків — харківської школи теоретичної фізики. Олександр Ахієзер - автор та співавтор близько 300 робіт, 16 монографій, 11 підручників та популярних наукових книг про фізику. Пішов із життя 4 травня 2000 року.