Соколовський Степан Миколайович  

Степан  Миколайович Соколовський

Народився 28 березня 1942 р. в селищі Бережниця Калушського району Івано-Франківської області.

1956-1969 рр. – робітник геодезичної групи, майстер, старший виконроб, головний інженер будівельно-монтажних управлінь тресту «Східважбуд», «Східжитлопромбуд» (м. Усольє-Сибирське Іркутської області).

У 1967 р. закінчив Іркутський політехнічний інститут за спеціальністю інженер-будівельник.

1969-1973 рр. – начальник будівельно-монтажного управління «Куп'янськсільмашбуд», головний інженер тресту «Промбуд» у Харкові.

У 1973 р. призначений керуючим будівельно-монтажним трестом «Промбуд-1» в м. Лозова, у 1983 р. – головним інженером будівельно-монтажного тресту комбінату «Харківпромбуд».

З грудня 1983 р. до січня 1986 р. – заступник завідувача, завідувач відділом будівництва Харківського обкому компартії України.

Обирався депутатом Куп'янської, Лозівської, Харківської міських рад, Харківської обласної ради народних депутатів.

У січні 1986 р. був обраний головою Харківського міськвиконкому. Займав цю посаду до травня 1990 р.

Під керівництвом С. М. Соколовського Харківський міськвиконком продовжував житлове та капітальне будівництво, у 1988-1990 рр. вперше в м. Харкові рівень досяг позначки 700 тис.кв.м. житла на рік, що надало можливість практично відселити мешканців підвальних та аварійних будинків. Крім того, щорічно будували 7-8 дошкільних закладів, 4 школи, 3-5 об’єктів медицини й побуту.

За безпосередньої участі С. М. Соколовського активно будували нові мікрорайони, втілювали нові технології будівництва, здано в експлуатацію другу чергу Салтівської лінії метрополітену.

Також будувалися об’єкти культури, спорту. У 1989 році завершено спорудження Харківського театру опери та балету.

Особлива увага приділялась розвиткові та зміцненню міжнародних контактів. У квітні 1987 р. С. М. Соколовський брав участь у 14-й зустрічі мерів великих міст світу в Мілані.

С. М. Соколовський і дотепер активно працює, зокрема над реконструкцією і ремонтом виробничих приміщень ВАТ «Важпромелектропроект» та інших організацій міста.

Нагороджений орденом Дружби Народів.