Карпєєв Михайло Полікарпович
Карпєєв Михайло Полікарпович
 Герой Радянського Союзу, генерал-майор авіації.

Народився 21 листопада 1922 року в місті Чебоксари (Чуваська республіка).

У 1940-1941 роках навчався в Свердловській військовій авіаційній школі пілотів, у 1941-1945 роках брав активну участь у бойових діях Великої Вітчизняної війни. За цей час М. П. Карпєєв виконав 350 бойових вильотів, з них 110 - на штурмовику ІЛ-2, знищив 25 танків, 27 гармат, 40 автомобілів, 60 залізничних вагонів з технікою і живою силою противника, понад 300 солдатів і офіцерів фашистської армії. За мужність і героїзм, проявлені в боях з німецько-фашистськими загарбниками, в 1945 році М. П. Карпєєву присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

У 1945-1949 роках служив у Військово-Повітряних Силах.

У 1952 році закінчив Військово-Повітряну академію ім. Ю. Гагаріна.

У 1952-1954 роках працював заступником начальника відділу навчально - льотної підготовки Качинського авіаційного училища льотчиків (місто Мічурінськ).

У 1954-1960 роках - начальник відділу навчально-льотної підготовки Ворошиловградського вищого військового авіаційного училища льотчиків.

У 1960-1966 роках - начальник навчально-льотного відділу
Харківського вищого військового авіаційного училища льотчиків.

У 1962-1966 роках був у спецкомандіровці у Республіці Афганістан.

У 1966-1978 роках - начальник кафедри тактики ВПС Харківського вищого військового авіаційного училища льотчиків.

У 1979-1993 роках - старший інженер на Харківському тракторному заводі ім. С. Орджонікідзе.

У 1993-1995 роках - диспетчер Роганської КЕЧ.

29 квітня 2005 року М. П. Карпєєву присвоєно звання генерал -майора авіації.

Нагороджений орденом Леніна, медаллю «Золота Зірка», двома орденами Червоного Прапора, двома орденами Вітчизняної війни І ступеня, орденом Олександра Невського, орденом Богдана Хмельницького, орденом «За службу Батьківщині у Збройних Силах» та 29 медалями.