Гуровий Юрій Андрійович
Гуровий Юрій Андрійович

Народився 3.10.1932 р. в Харкові. Трудову діяльність розпочав після закінчення Харківського будівельного технікуму в 1952 р. У тому ж році він був мобілізований до лав Радянської Армії. У 1955 р. Гуровий демобілізувався і працював на заводі «Південкабель» помічником майстра, майстром, заступником начальника будівельного цеху.

У 1961-63 рр. він очолював завком профспілки заводу «Південкабель». У 1963 р. його висунули на посаду начальника будівельного управління «Фундаментбуд», потім працював головним будівельником домобудівельного комбінату №1.

На початку 1966 р. його було призначено керуючим трестом «Харківспецбуд». Одночасно обирався депутатом Харківської обласної і міської рад депутатів трудящих. У 1966 р. був нагороджений орденом «Знак Пошани».

У 1969 р. сесія Харківської міської ради обрала Гурового головою міськвиконкому. На час обрання він був наймолодшим з післявоєнних «мерів» Харкова. Обіймав цю посаду до 1976 р.

Особливу увагу міськвиконком під керівництвом Ю. А. Гурового приділяв розвиткові транспортної схеми міста: було відкрито рух до Салтівського житлового масиву по вул. Весніна. Забудовано пр. Гагаріна, Салтівське шосе, інші райони міста, споруджено великі лікарняні комплекси у 602 м/р Харкова, невідкладної хірургії, соматичної лікарні та інші.

У першій половині 70-х рр. у Харкові щорічно вводили в експлуатацію близько 15-17 тис. кв.м. житла. Важливим досягненням міськвиконкому у цей період стало закінчення відселення мешканців з бараків і підвалів. Вдалося подолати дефіцит місць у дошкільних закладах, кардинально покращало забезпечення вищих навчальних закладів гуртожитками. Завершилось будівництво цілого ряду шляхопроводів, у тому числі до Салтівки.

У 1976 р. Гурового призначили начальником комбінату «Харківжитлобуд». Заслуги Ю. А. Гурового у справі житлового і капітального будівництва високо оцінила держава. У 1970 і 1978 рр. його нагородили орденами Трудового Червоного Прапора. У 1978 р. за забудівлю м. Харкова і введення нових серій житлових будинків його було удостоєно Державної премії УРСР.